аеронавт

аерона́вт

-а, ч.

Те саме, що повітроплавець.

Значення в інших словниках

1. аеронавт — аерона́вт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. аеронавт — див. АВІЯТОР.  Словник синонімів Караванського
3. аеронавт — Летун, див. авіятор  Словник чужослів Павло Штепа
4. аеронавт — АЕРОНА́ВТ, а, ч., книжн. Те саме, що повітропла́вець. Над Північним океаном, В гострій птичій далині, Прокладають путь сувору Молоді аеронавти (М. Рильський); Аеронавти і льотчики при висотних польотах користуються кисневими приладами (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. аеронавт — аерона́вт (від аеро... і ...навт) спеціально підготовлена людина, що здійснює політ на апаратах, легших за повітря.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. аеронавт — Аерона́вт, -та; -на́вти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. аеронавт — АЕРОНА́ВТ, а, ч., книжн. Те саме, що повітропла́вець. Аеронавти і льотчики при висотних польотах користуються кисневими приладами (Хімія, 7, 1956, 35); Над Північним океаном, В гострій, птичій далині, Прокладають путь сувору Молоді аеронавти (Рильський, II, 1956, 142).  Словник української мови в 11 томах