ажитація
АЖИТА́ЦІЯ, ї, ж., заст. Збуджений стан; схвильованість.
Йон був в ажитації та щось з гарячковістю шептав свойому сусідові (Коцюб., І, 1955, 277);
В ажитації він замахав руками й порозкидав папери (Смолич, І, 1958, 383).
Словник української мови (СУМ-11)