ажур
АЖУ́Р¹ присл.
1. бухг. Стан рахівництва, коли записи в бухгалтерських книгах робляться безпосередньо після проведення відповідних операцій.
2. у знач. ім. ажу́р, у, ч., розм. Повний порядок.
І несхибний він, як мур, Бо в ділах його ажур! (Воскр., З перцем!, 1957, 368).
В ажу́рі — в порядку (про справи і т. ін.).
— Товариш Ласій вже багато років веде наш колгосп по правильному шляху, ..справи у нас в ажурі (Збан., Переджнив’я, 1955, 124).
АЖУ́Р², у, ч. Просвітчасте в’язання, плетіння, вишивання;
// Просвітчаста тканина.
*Образно. Летять в блакить шпилі, як птиці невідомі, ажурами мостів співає далина… (Сос., Поезії, 1950, 90).
Словник української мови (СУМ-11)