ажур
АЖУ́Р¹, у, ч.
1. Ведення бухгалтерського обліку, при якому всі рахункові записи робляться в день здійснення господарських операцій.
2. перен., розм. Повний порядок.
І несхибний він, як мур, Бо в ділах його ажур! (С. Воскрекасенко);
Тут, як бачите, ще не зовсім прибрано, ще не доведено до повного ажуру (О. Гончар);
Тепер раптом виявилося: за завісою секретності та вдаваного ажуру в системі цивільної оборони приховувався махровий розгардіяш (із журн.).
◇ (1) У [по́вному] ажу́рі:
а) так, як і повинно бути; гаразд, як слід.
– Все буде в ажурі, – запевнив його Ярошенко і прислухався (В. Речмедін);
– А як до суду дійде? – Боявся навіть подумати, що в інституті дізнаються, хто я і що я. – І там буде все в ажурі. Можете покластися на мене. Ми в цьому, може, зацікавлені більше, ніж ви (А. Дімаров);
18 квітня надійшла телеграма-підтвердження, що все у повному ажурі, на нас чекають (із журн.);
б) якому властивий цілковитий порядок, висока якість (про роботу, справу і т. ін.).
Якщо б хтось із тих шмаркачів, що їх Микола Степанович і за письменників не вважав, спробував би розтулити проти нього свого писка, за нього неодмінно заступилась би дирекція філії, котра високо цінила його працьовитість і точну, завжди “в ажурі” роботу (Б. Антоненко-Давидович);
Документи у всіх були, як кажуть, у повному ажурі (Іван Ле).
АЖУ́Р², у, ч.
Наскрізне в'язання, плетіння, вишивання, різьблення і т. ін.
Адамів погляд вперся в мережаний ажуром мармур альтанки (Н. Королева);
Врата з суцільним ажуром становлять дальший етап розвитку форми царських врат (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Приголомшує сам зимовий Львів: півтораметрові намети вздовж i без того вузеньких міських вуличок, львівські будинки у крижаному ажурі бурульок (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)