ажитація
АЖИТА́ЦІЯ, ї, ж., заст.
Збуджений стан; схвильованість.
Йон був в ажитації та щось з гарячковістю шептав свойому [своєму] сусідові (М. Коцюбинський);
В ажитації він замахав руками й порозкидав папери (Ю. Смолич);
При ажитації спостерігається рухове або мовне занепокоєння, а також вегетативні порушення (блідість, прискорене дихання, серцебиття тощо) (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)