алфавіт
АЛФА́ВІ́Т, у, ч. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; азбука, абетка.
Найдавніша, що дійшла до нас, слов’янська писемність знає два алфавіти — кирилицю і глаголицю (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 499).
За алфа́ві́том; По алфа́ві́ту — в алфавітному порядку; за абеткою.
Узяти список з усіма запоріжцями — і всіх згадати за алфавітом (Вишня, І, 1956, 336).
Словник української мови (СУМ-11)