алькир
АЛЬКИ́Р, а, ч., діал. Альков.
Милян жив по-панськи. В нього були дві світлиці й алькир і кухня (Мак., Вибр., 1954, 211).
Словник української мови (СУМ-11)АЛЬКИ́Р, а, ч., діал. Альков.
Милян жив по-панськи. В нього були дві світлиці й алькир і кухня (Мак., Вибр., 1954, 211).
Словник української мови (СУМ-11)