арбалет

АРБАЛЕ́Т, а, ч.

1. Старовинна зброя, що має форму лука для метання стріл, каменів і т. ін.; самостріл.

2. мисл. Рушниця для полювання під водою.

Значення в інших словниках

1. арбалет — арбале́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. арбалет — -а, ч. 1》 Старовинна зброя, що має форму лука для метання стріл, каміння і т. ін.; самостріл. 2》 мисл. Рушниця для полювання під водою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. арбалет — АРБАЛЕ́Т, а, ч. 1. Старовинна зброя, що має форму лука для метання стріл, каменів і т. ін.; самостріл. Арбалет у нього в руках. Стріли з сагайдаком – теж. Зарядив арбалет стрілою. Треба спробувати, як стріляє (С.  Словник української мови у 20 томах
4. арбалет — арбале́т (франц. arbalete, від лат. arcus – лук і ballista – метальне знаряддя) метальна ручна зброя (поєднання лука й ложа з прикладом та спусковим механізмом), поширена в західноєвропейських країнах за середньовіччя. Вийшов з ужитку після винаходу вогнепальної зброї.  Словник іншомовних слів Мельничука