асистент
АСИСТЕ́НТ, а, ч.
1. Помічник професора, лікаря та ін. в тій чи іншій роботі.
А професор дотепер керував моєю працею. Я був у нього за асистента (Шовк., Інженери, 1956, 120);
Коли прийшов Мартинов, асистенти [хірурга] готувалися до операції (Донч., І, 1956, 371);
Зараз почнеться сцена, перед написанням якої хочеться звернутись до художників, операторів, асистентів, освітлювачів, — до всіх, хто повинен розділити зі мною складний труд створення картини (Довж., І, 1958, 185).
2. Нижча посада викладача у вузах, а також особа, що займає цю посаду.
Він [О. А. Гроссгейм] зайняв посаду асистента при кафедрі ботаніки (Видатні вітч. географи.., 1954, 140).
Словник української мови (СУМ-11)