(лікаря) помічник, помагач, спомагач; (у виші) викладач-помічник.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
асистент —
асисте́нт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
асистент —
Помічник, поручник
Словник чужослів Павло Штепа
асистент —
[асиестент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
асистент —
-а, ч. 1》 Помічник професора, лікаря та ін. у тій чи іншій роботі. 2》 Нижча посада викладача у вищих навчальних закладах, а також особа, що обіймає цю посаду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
асистент —
АСИСТЕ́НТ, а, ч. 1. Помічник спеціаліста (лікаря, режисера та ін.) в тій чи іншій роботі. Коли прийшов Мартинов, асистенти [хірурга] готувалися до операції (О.
Словник української мови у 20 томах
асистент —
асисте́нт [від лат. assistens (assistentis) – присутній, помічник] 1. Помічник спеціаліста (професора, лікаря, режисера, екзаменатора). 2. У вузах СРСР штатна посада на кафедрі; перше наукове звання. 3. Помічник прапороносця.
Словник іншомовних слів Мельничука
асистент —
1. посада в наукових установах і вузах, на яку призначають випускників вищих шкіл з професійним ступенем магістра, інженера чи лікаря; 2. помічник, напр., хірурга, який виконує операцію.
Універсальний словник-енциклопедія
асистент —
ПОМІЧНИ́К (той, хто допомагає комусь у роботі, занятті, справах тощо), АСИСТЕ́НТ, ПОМАГА́Ч розм., ПІДПО́РА розм., ПОЛИ́ГАЧ зневажл.; ПРА́ВА РУКА́ розм. (найближчий помічник); ТОВА́РИШ заст. (у назвах звань і посад).
Словник синонімів української мови
асистент —
АСИСТЕ́НТ, а, ч. 1. Помічник професора, лікаря та ін. в тій чи іншій роботі. А професор дотепер керував моєю працею. Я був у нього за асистента (Шовк., Інженери, 1956, 120); Коли прийшов Мартинов, асистенти [хірурга] готувалися до операції (Донч.
Словник української мови в 11 томах
асистент —
рос. ассистент (від латин. assistens (assistentis) — присутній, помічник) — 1. Помічник спеціаліста (професора, доцента, лікаря, екзаменатора). 2. У вузах — штатна посада на кафедрі; перше наукове звання.
Eкономічна енциклопедія