бабусин
БАБУ́СИН, а, е. Належний бабусі.
Казочки бабусині.. пластом дожилися на дитячий [Чіпчин] розум (Мирний, II, 1954, 48);
Від полум’я з печі бабусині лиця Червоними стали (Коцюб., І, 1955, 432).
Словник української мови (СУМ-11)БАБУ́СИН, а, е. Належний бабусі.
Казочки бабусині.. пластом дожилися на дитячий [Чіпчин] розум (Мирний, II, 1954, 48);
Від полум’я з печі бабусині лиця Червоними стали (Коцюб., І, 1955, 432).
Словник української мови (СУМ-11)