бабуїн

БАБУЇ́Н, а, ч. Мавпа роду павіанів родини собакоголових, поширена в Центральній і Східній Африці.

Цікавість завела мавпу в трансформатор на електростанції. Тут вона замкнула проводи високої напруги. Бабуїн загинув (Веч. Київ, 6.I 1968, 4).

Значення в інших словниках

1. бабуїн — бабуї́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бабуїн — -а, ч. Мавпа роду павіанів родини собакоголових, поширена в Центральній і Східній Африці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бабуїн — БАБУЇ́Н, а, ч. Мавпа роду павіанів родини собакоголових, поширена в Центральній і Східній Африці. Цікавість завела мавпу в трансформатор на електростанції. Тут вона замкнула проводи високої напруги. Бабуїн загинув (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. бабуїн — (франц. babouin) мавпа роду павіанів родини собакоголових. Поширений в Центральній та Східній Африці.  Словник іншомовних слів Мельничука