бамбула
БАМБУ́ЛА, и, ч., зневажл. Тюхтій.
У Матвія Матвійовича з одної циркової програми, баченої ще замолоду, лишився в пам’яті.. сорокалітній, обважнілий, стягнений корсетом і неохайний бамбула з юхтово лисніючим обличчям (Вол., Місячне срібло, 1961, 10).
Словник української мови (СУМ-11)