Словник української мови в 11 томах

бамкання

БА́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ба́мкати і звуки, утворювані цією дією.

Раптом чути уривчасте бамкання: б ють на сполох (Коч., І, 1956, 574);

Таке веселе бамкання бува хіба що під великдень (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 371).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. бамкання — ба́мкання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. бамкання — -я, с., розм. Дія за знач. бамкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бамкання — БА́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ба́мкати і звуки, утворювані цією дією. Раптом чути уривчасте бамкання: б'ють на сполох (І. Кочерга); Таке веселе бамкання бува хіба що під Великдень (О. Ільченко); Над селом поповзло тривожне бамкання великого дзвона (К. Гриб).  Словник української мови у 20 томах
  4. бамкання — див. звучання  Словник синонімів Вусика