бамкання
БА́МКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ба́мкати і звуки, утворювані цією дією.
Раптом чути уривчасте бамкання: б'ють на сполох (І. Кочерга);
Таке веселе бамкання бува хіба що під Великдень (О. Ільченко);
Над селом поповзло тривожне бамкання великого дзвона (К. Гриб).
Словник української мови (СУМ-20)