банк
БАНК, у, ч.
1. У СРСР — державна фінансова установа, яка здійснює кредитування народного господарства і є розрахунковим центром країни; у капіталістичних країнах — фінансова установа, що концентрує капіталовкладення, які дає в позику капіталістам з метою одержання прибутків і надприбутків.
..капітал переходить весь час з однієї країни до іншої. Банки, ці величезні склади капіталів, що збирають.. і розподіляють його в позику капіталістам, стають з національних міжнародними.. (Ленін, 2, 1948, 90);
Всі знали, що Сухобрус мав гроші в банку (Н.-Лев., І, 1956, 351);
— Заборгованість дворянства почала катастрофічне рости і в дворянському і в земельних банках (Стельмах, Хліб.., 1959, 43).
2. В азартних карточних іграх — поставлена на кін сума грошей.
*У порівн. Вибух власної гранати вплинув на старшого сержанта, як зірваний банк на картяра (Панч, Іду, 1946, 58).
Держа́ти (трима́ти) банк — вести гру, маючи в своєму розпорядженні всю поставлену на кін суму.
3. Назва азартної гри в карти; банчок.
Словник української мови (СУМ-11)