банка
БА́НКА¹, и, ж.
1. Скляна, металева і т. ін. посудина переважно циліндричної форми.
У них знайдено.. по кілька скляних банок, у яких лежить якась пахуча біла й рожева мазь (Кучер, Трудна любов, 1960, 445);
// Бляшана коробка для консервів.
Сажнєв великим кишеньковим ножем вигорнув у миску з банки консерви (Ткач, Крута хвиля, 1956, 79).
∆ Ле́йденська ба́нка, фіз. — лабораторний прилад для нагромадження електрики.
Великою подією в науці було винайдення так званої лейденської банки, цього першого конденсатора електричної енергії (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 9).
2. мед., звичайно мн. ба́нки, нок. Невеликі грушовидні скляночки з потовщеними вінцями, що застосовуються для того, щоб викликати приплив крові на окремих ділянках тіла.
Коли приступ минув, ми почали ставити банки (М. Ол., Чуєш.., 1959, 4);
Відтяжним засобом, який дів на кровообіг, є банки (Заг. догляд за хворими, 1957, 142).
БА́НКА², и, ж., мор., геол. Підвищення морського дна, мілина в морі.
Часто вони [черепашки] налягають одна на одну і утворюють підводні підвищення — банки (Курс заг. геол., 1947, 172).
БА́НКА³, и, ж., мор. Лавка для сидіння веслярів у човні.
Біля молодого на лавці, яка в моряків називається банкою, біліла в темряві дерев’яна милиця (Кучер, Голод, 1961, 221);
Шлюпка стрибнула вгору, вниз, хвиля покрила з головою людей. Володя відчув, що він уже не сидить на банці і його ноги не торкаються днища (Донч., III, 1956, 229).
Словник української мови (СУМ-11)