басисто
БАСИ́СТО. Присл. до баси́стий 1.
— Ура! — лунко, басисто, ніби в бочку, загудів Зуб (Собко, Справа.., 1959, 16);
Встало сонце чисте-чисте, до ріки побіг струмок, і гудок озвавсь басисто (Рудь, Дон. зорі, 1958, 99).
Словник української мови (СУМ-11)