басити
БАСИ́ТИ, башу́, баси́ш, недок., розм. Говорити або співати басом.
— Я не винуватий, Костянтин Іванович! — басив Жук, — я нічого не чув… (Мирний, І, 1954, 329);
Згодом чути було з хати, як тихо благала [Катря] й як глухо басив Якуба (Головко, І, 1957, 264).
Словник української мови (СУМ-11)