басище

БАСИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до бас 1.

Тиша. І нагло з-за спини басище: — Ану, розступись! (Головко, II, 1957. 35).

Значення в інших словниках

1. басище — баси́ще іменник чоловічого або середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. басище — -а, ч. Збільш. до бас 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. басище — БАСИ́ЩЕ, а, ч. і с., розм. Збільш. до бас 1. Тиша. І нагло з-за спини басище: – Ану, розступись! (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
4. басище — див. бас  Словник синонімів Вусика
5. басище — Басище, -ща м. ув. отъ бас.  Словник української мови Грінченка