Словник української мови в 11 томах

батура

БАТУ́РА, и, ж., діал. Великий батіг.

Звелів кучерові стьобонути цигана батурою (Чуб., II, 1878, 583);

На толоці пастухи. Ціла юрба з батурами, з кийками — торбинки через плече (Головко, І, 1957, 363).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. батура — -и, ж., діал. Великий батіг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. батура — БАТУ́РА, и, ж., діал. Великий батіг. А позаду дід, дід, Батурою хвось, хвось (з народної пісні); Звелів кучерові стьобонути цигана батурою (П. Чубинський); На толоці пастухи. Ціла юрба з батурами, з кийками – торбинки через плече (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. батура — див. батіг  Словник синонімів Вусика
  4. батура — Будівля, подібна до вишки, каланчі.  Архітектура і монументальне мистецтво
  5. батура — Батура, -ри ж. Большой кнутъ, кнутище, плеть. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою. Чуб. II. 583. Убивав ти мене та й батурою, називав ти мене волоцюгою. н. п.  Словник української мови Грінченка