батура
БАТУ́РА, и, ж., діал. Великий батіг.
Звелів кучерові стьобонути цигана батурою (Чуб., II, 1878, 583);
На толоці пастухи. Ціла юрба з батурами, з кийками — торбинки через плече (Головко, І, 1957, 363).
Словник української мови (СУМ-11)БАТУ́РА, и, ж., діал. Великий батіг.
Звелів кучерові стьобонути цигана батурою (Чуб., II, 1878, 583);
На толоці пастухи. Ціла юрба з батурами, з кийками — торбинки через плече (Головко, І, 1957, 363).
Словник української мови (СУМ-11)