батувати
БАТУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., розм. Різати великими шматками.
Їдять [вартові] м’ясо, батуючи мечами, їдять садовину і п’ють шоломами вино (Л. Укр., II, 1951, 321);
Трактор з плугом на стерні батує лемешами чорну, аж масну, землю (Головко, І, 1957, 339).
Словник української мови (СУМ-11)