батя
БА́ТЯ, і, ч., розм., рідко. Те саме, що ба́тько 1, 4.
Пусти, батю, на поле! (Номис, 1864, № 4360);
Каленик Романович спитав: — Навіщо оце витрачатися? — А ви вже, батю, мені дозвольте знати навіщо, — відказав Рубін (Сенч., Опов., 1959, 40).
Словник української мови (СУМ-11)