батюшчин
БА́ТЮШЧИН, а, е. Належний батюшці ( див. ба́тюшка¹).
Вони.. часом дивувались трохи, що слова проповіді і вчинки батюшчині не зовсім сходяться якось (Коцюб., І, 1955, 326);
— У батюшки красти гріх, — сказав Павлуша. — Пусте! Я тобі більше скажу. Батюшчині яблука, вони, я гадаю, ні на що інше не годящі (Довж., Зач. Десна, 1957, 186).
Словник української мови (СУМ-11)