батюшчин
БА́ТЮШЧИН, а, е, розм.
Належний батюшці (див. ба́тюшка¹).
Вони .. часом дивувались трохи, що слова проповіді і вчинки батюшчині не зовсім сходяться якось (М. Коцюбинський);
– У батюшки красти гріх, – сказав Павлуша. – Пусте! Я тобі більше скажу. Батюшчині яблука, вони, я гадаю, ні на що інше не годящі (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)