безборонно
БЕЗБОРО́ННО. Присл. до безборо́нний 1.
На легковій німецькій машині партизани безборонно проїжджали повз поліцейські пости і застави (Шер., Молоді месники, 1949, 72).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗБОРО́ННО. Присл. до безборо́нний 1.
На легковій німецькій машині партизани безборонно проїжджали повз поліцейські пости і застави (Шер., Молоді месники, 1949, 72).
Словник української мови (СУМ-11)