безвиїзно

БЕЗВИ́ЇЗНО, присл. Постійно, не виїжджаючи нікуди.

Кирило Іванович Голуб.. безвиїзне живе у своєму хуторі на Глибокій (Мирний, І, 1954, 148).

Значення в інших словниках

1. безвиїзно — безви́їзно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безвиїзно — присл. Постійно, не виїжджаючи нікуди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвиїзно — БЕЗВИ́ЇЗНО, присл. Постійно, не виїжджаючи нікуди. Кирило Іванович Голуб .. безвиїзно живе у своєму хуторі на Глибокій (Панас Мирний); З'ясували, що вона [теща] безвиїзно живе на Сахаліні (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах