БЕЗВИ́ЇЗНИЙ, а, е. Постійний, без виїзду (про перебування де-небудь).
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
безвиїзний —
безви́їзний прикметник
Орфографічний словник української мови
безвиїзний —
-а, -е. Постійний, без виїзду (про перебування де-небудь).
Великий тлумачний словник сучасної мови
безвиїзний —
БЕЗВИ́ЇЗНИЙ, а, е. 1. Постійний, без виїзду (про перебування де-небудь). До актуальних проблем у фінансовому житті країни, на думку більшості експертів, належать такі види банківського нагляду, як виїзне інспектування та безвиїзний контроль (з газ.).
Словник української мови у 20 томах