безводний
БЕЗВО́ДНИЙ, а, е.
1. Позбавлений води, вологи, без води.
Непримітно переходив він безкраї степи без утоми, безводні довгі шляхи без пекучої згаги (Мирний, II, 1954, 76);
— В обителі й на камені в безводні роки, як море те, пшениця й бавовна грали (Ле, Міжгір’я, 1953, 232).
2. хім. Який у своєму складі не має води.
Безводні солі міді мають різне забарвлення (Хімія, 9, 1956, 42).
Словник української мови (СУМ-11)