безголосно

БЕЗГОЛО́СНО. Присл. до безголо́сний.

Нараз так само безголосна відчиняються двері (Фр., VIII, 1952, 104).

Значення в інших словниках

1. безголосно — безголо́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безголосно — Присл. до безголосний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безголосно — БЕЗГОЛО́СНО. Присл. до безголо́сний. Нараз так само безголосно відчиняються двері (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. безголосно — див. тихо  Словник синонімів Вусика