бездонно

БЕЗДО́ННО. Присл. до бездо́нний 2.

Дивлячися в воду, побачив [Мирон] нараз замість плиткого дна, камінчиків і м’яких зелених поносів водоросту — одну бездонне глибоку синяву (Фр., І, 1955, 233);

Ненавидь ворога-людожера.. Будь бездонна щедрим на відплату за зло, заподіяне тобі! (Довж., III, 1960, 27).

Значення в інших словниках

1. бездонно — бездо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. бездонно — Присл. до бездонний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бездонно — БЕЗДО́ННО. Присл. до бездо́нний 2. Дивлячися в воду, побачив [Мирон] нараз замість плиткого дна, камінчиків і м'яких зелених пачосів водоросту [водорості] – одну бездонно глибоку синяву (І. Франко); Ненавидь ворога-людожера ..  Словник української мови у 20 томах