бездум’я

БЕЗДУ́М’Я, я, с. Те саме, що безду́мність.

Дивне бездум’я охопило дівчину (Собко, Зор. крила, 1950, 209).

Значення в інших словниках

1. бездум’я — Безду́м’я, -м’я, -м’ю, -м’ям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)