беззастережний
БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Не обмежений ніякими застереженнями, умовами; безумовний.
Війна проти гітлерівської Німеччини закінчилася.. беззастережною капітуляцією збройних сил фашизму на європейському континенті (Смолич, Після війни, 1947, 45);
Мирна політика СРСР спирається на повну і беззастережну підтримку радянського народу (Рад. Укр., 9.VIІІ 1951, 1).
Словник української мови (СУМ-11)