беззгучно
БЕЗЗГУ́ЧНО, заст. Присл. до беззгу́чний.
Йон винісся на руках, перегнувся, налігши грудьми на баркан, і беззгучно переліз на другий бік (Коцюб., І, 1955, 240).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗЗГУ́ЧНО, заст. Присл. до беззгу́чний.
Йон винісся на руках, перегнувся, налігши грудьми на баркан, і беззгучно переліз на другий бік (Коцюб., І, 1955, 240).
Словник української мови (СУМ-11)