беззгучно

БЕЗЗГУ́ЧНО, заст.

Присл. до беззгу́чний.

Йон винісся на руках, перегнувся, налігши грудьми на паркан, і беззгучно переліз на другий бік (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. беззгучно — беззгу́чно прислівник беззвучно незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. беззгучно — заст. Присл. до беззгучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. беззгучно — БЕЗЗГУ́ЧНО, заст. Присл. до беззгу́чний. Йон винісся на руках, перегнувся, налігши грудьми на баркан, і беззгучно переліз на другий бік (Коцюб., І, 1955, 240).  Словник української мови в 11 томах