безладність
БЕЗЛА́ДНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безла́дний; безладдя.
Плавлення — це перехід від розміщення молекул у строгому порядку до безладності (Наука.., 10, 1956, 13);
Він [Фур’є] плямував конкуренцію, безплановість і безладність виробництва при капіталізмі (Нова іст., 1956, 120).
Словник української мови (СУМ-11)