безладно

БЕЗЛА́ДНО. Присл. до безла́дний.

Цупкі покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (Коцюб., І, 1955, 277);

Думки безладно плутались у голові (Головко, II, 1957, 476);

Учитель і сам розумів, що говорить плутано, безладно (Жур., До них іде.., 1952, 18);

Перелякані, збиті з пантелику німці, кидаючи зброю, навіть одяг, безладно тікали з хутора (Ле, Мої листи, 1945, 180).

Значення в інших словниках

1. безладно — безла́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безладно — Присл. до безладний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безладно — БЕЗЛА́ДНО. Присл. до безла́дний. Цупкі покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (М. Коцюбинський); Думки безладно плутались у голові (А.  Словник української мови у 20 томах
4. безладно — БЕЗЛА́ДНО (без певного порядку), БЕЗСИСТЕ́МНО, НЕВПОРЯДКО́ВАНО, БЕЗТОЛКО́ВО розм., ХАОТИ́ЧНО підсил., БЕЗ ЛА́ДУ́, БЕЗ ПОРЯ́ДКУ, ЯК ЗДУ́МАЄТЬСЯ розм., ЯК ПОПА́ЛО розм., ЯК ПРИПА́ЛО розм., ЯК ПРИЙДЕ́ТЬСЯ розм.; ПЛУ́ТАНО, СУМБУ́РНО, РОЗХРИ́СТАНО розм.  Словник синонімів української мови
5. безладно — Безла́дно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. безладно — Безладно нар. Безпорядочно, въ безпорядкѣ.  Словник української мови Грінченка