1. Словник української мови в 11 томах

безладно

БЕЗЛА́ДНО. Присл. до безла́дний.

Цупкі покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (Коцюб., І, 1955, 277);

Думки безладно плутались у голові (Головко, II, 1957, 476);

Учитель і сам розумів, що говорить плутано, безладно (Жур., До них іде.., 1952, 18);

Перелякані, збиті з пантелику німці, кидаючи зброю, навіть одяг, безладно тікали з хутора (Ле, Мої листи, 1945, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безладно — безла́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безладно — Присл. до безладний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безладно — БЕЗЛА́ДНО. Присл. до безла́дний. Цупкі покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (М. Коцюбинський); Думки безладно плутались у голові (А. Словник української мови у 20 томах
  4. безладно — БЕЗЛА́ДНО (без певного порядку), БЕЗСИСТЕ́МНО, НЕВПОРЯДКО́ВАНО, БЕЗТОЛКО́ВО розм., ХАОТИ́ЧНО підсил., БЕЗ ЛА́ДУ́, БЕЗ ПОРЯ́ДКУ, ЯК ЗДУ́МАЄТЬСЯ розм., ЯК ПОПА́ЛО розм., ЯК ПРИПА́ЛО розм., ЯК ПРИЙДЕ́ТЬСЯ розм.; ПЛУ́ТАНО, СУМБУ́РНО, РОЗХРИ́СТАНО розм. Словник синонімів української мови
  5. безладно — Безла́дно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безладно — Безладно нар. Безпорядочно, въ безпорядкѣ. Словник української мови Грінченка