безладно
БЕЗЛА́ДНО.
Присл. до безла́дний.
Цупкі покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (М. Коцюбинський);
Думки безладно плутались у голові (А. Головко);
Перелякані, збиті з пантелику німці, кидаючи зброю, навіть одяг, безладно тікали з хутора (Іван Ле);
Учитель і сам розумів, що говорить плутано, безладно (С. Журахович);
На вершині гори і досі збереглися сліди якихось руїн та безладно розкидані великі гранітні брили (з наук.-попул. літ.);
Атоми в молекулах розміщуються не безладно, а сполучаються один з одним у певній послідовності (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безладно — безла́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безладно — Присл. до безладний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безладно — БЕЗЛА́ДНО (без певного порядку), БЕЗСИСТЕ́МНО, НЕВПОРЯДКО́ВАНО, БЕЗТОЛКО́ВО розм., ХАОТИ́ЧНО підсил., БЕЗ ЛА́ДУ́, БЕЗ ПОРЯ́ДКУ, ЯК ЗДУ́МАЄТЬСЯ розм., ЯК ПОПА́ЛО розм., ЯК ПРИПА́ЛО розм., ЯК ПРИЙДЕ́ТЬСЯ розм.; ПЛУ́ТАНО, СУМБУ́РНО, РОЗХРИ́СТАНО розм. Словник синонімів української мови
- безладно — Безла́дно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безладно — БЕЗЛА́ДНО. Присл. до безла́дний. Цупкі покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (Коцюб., І, 1955, 277); Думки безладно плутались у голові (Головко, II, 1957, 476); Учитель і сам розумів, що говорить плутано, безладно (Жур. Словник української мови в 11 томах
- безладно — Безладно нар. Безпорядочно, въ безпорядкѣ. Словник української мови Грінченка