безладно

БЕЗЛА́ДНО (без певного порядку), БЕЗСИСТЕ́МНО, НЕВПОРЯДКО́ВАНО, БЕЗТОЛКО́ВО розм., ХАОТИ́ЧНО підсил., БЕЗ ЛА́ДУ́, БЕЗ ПОРЯ́ДКУ, ЯК ЗДУ́МАЄТЬСЯ розм., ЯК ПОПА́ЛО розм., ЯК ПРИПА́ЛО розм., ЯК ПРИЙДЕ́ТЬСЯ розм.; ПЛУ́ТАНО, СУМБУ́РНО, РОЗХРИ́СТАНО розм. (без чіткості, ясності); НЕЗВ'Я́ЗНО (без послідовності). Учитель і сам розумів, що говорить плутано, безладно (С. Журахович); Стало чути істеричну клепанину оживаючих ворожих кулеметів та автоматичних гармат, безсистемно розкиданих по висотах (О. Гончар); Я добре знаю вашу (читачу) вдачу, — Стрімку, настирливу, гарячу, Що вимага боїв, подій, ..Щоб коні мчали безтолково (А. Малишко); Думок не було. Були тільки хаотично розкидані уривки відчувань, картин, спогадів (В. Собко); Тікали без ладу, куди попало, аби тільки чим скоріше добратися до свого табору або в ліс (О. Маковей); Думки помутилися, куйовдились у голові без порядку, як завірюха зимою... (Панас Мирний); — Які ж ліки підуть на користь, коли їх пити як попало! (Леся Українка); — В походах і на війні запорожці одягались як припало (О. Стороженко); І хоч далі говорила вона трохи сумбурно, проте зрозумів я (Я. Гримайло); "Що робити?" — в голові розхристано вихрила думка (В. Козаченко); — Уляна.. заговорила незв'язно, на кожному кроці підшукуючи слово (Ю. Бедзик). — Пор. 2. невла́д.

НЕВЛА́Д (не узгоджуючись із чим-небудь), НЕВПОПА́Д. Знову лейтенант Березко диригував оркестром, правда, вже трохи невлад розмахуючи руками (С. Журахович); Катеринка ніби ще більше захрипла, а бубон трахкотів невпопад... (М. Чабанівський). — Пор. безла́дно.