безладний

БЕЗЛА́ДНИЙ (про обстановку в приміщенні, нагромадження чого-небудь і т. ін. — позбавлений порядку, певного ладу), ХАОТИ́ЧНИЙ підсил. На письмовому столі біля телефонного апарата безладною купою викладена ранкова пошта (І. Волошин); Все в цьому — на перший погляд хаотичному — переплетенні труб було йому знане, зрозуміле (С. Журахович).

БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм. (позбавлений чіткості, ясності в чому-небудь); НЕЗВ'Я́ЗНИЙ, РОЗКИ́ДАНИЙ розм. (про думки, мову і т. ін. — позбавлений послідовності, логічного зв'язку). У приміщенні варти безладна метушня піднятих тривогою гайдамаків (А. Головко); Як літні тіні, проносились згадки, безладні, безсистемні (М. Коцюбинський); Видно, були зруйновані мало не всі будинки.. Невпорядкована, як видно, і нумерація будинків (А. Головко); Бідочук був ранений. У тій безтолковій стрілянині якась дурна куля зачепила його (Г. Хоткевич); Прокинувшись від неспокійного сну (щось хаотичне верзлося всю ніч, знайомі і незнайомі обличчя пересувались у пітьмі), Антін підвівся (Р. Іваничук); Плутана балаканина старого заспокоїла Арсена й переконала його, що не одна Тася винна в їх неладах (Л. Дмитерко); Не хотілося слухати Белеєвих оскаржень, завжди сумбурних і суперечливих, як у жінки (П. Колесник); А думки й почуття були якісь розхристані й непокірні (В. Козаченко); Вертався (Антін) пізно, стиха наспівуючи якусь незв'язну мелодію (Р. Іваничук); Батюшки мовчали, .. буцім збирали розкидані думи, вибираючи ту, з котрої треба б почати розмову (І. Нечуй-Левицький). — Пор. незла́годжений, 2. неорганізо́ваний, непослідо́вний.

НЕЗЛА́ГОДЖЕНИЙ (який не відзначається єдністю, узгодженістю дій, думок, звуків і т. ін.), НЕДРУ́ЖНИЙ, НЕУЗГО́ДЖЕНИЙ, НЕПОГО́ДЖЕНИЙ (не домовлений з ким-небудь); НЕЧІТКИ́Й (про роботу, діяльність, взаємодію тощо — незлагоджений, неузгоджений, неритмічний); НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕЗГІ́ДНИЙ, РІЗНОГОЛО́СИЙ (про голоси, звуки, музику і т. ін.). Під одноманітне читання дячка й незлагоджений спів хору в домі Головатих стукотіли ножі, готувалися страви для поминального обіду (С. Добровольський); Насіння дало недружні сходи; Неузгоджені дії; Раптом овеча отара залляла вулицю і сколихнула повітря нескладним беканням (М. Коцюбинський); Лиш два такі чоловіки.. хриплими, надірваними і незгідними голосами співали якусь сповиточну думку (І. Франко); Комбатів наказ різноголосим шелестом перебігає по окопах і ячейках (Н. Тихий). — Пор. 2. безла́дний, 2. неорганізо́ваний.

НЕОРГАНІЗО́ВАНИЙ (про дії, діяльність — позбавлений організованості); СТИХІ́ЙНИЙ підсил. (без попередньої підготовки, організації). Неорганізований виступ страйкарів; Не сила було їм (стражникам) стримати цю стихійну факельну демонстрацію заробітчанського берега (О. Гончар). — Пор. 2. безла́дний, незла́годжений.

НЕПОСЛІДО́ВНИЙ (про людину — який думає, діє, висловлюється непослідовно, всупереч логіці; про думки, мову, вчинки — позбавлений внутрішньої закономірності, послідовності), НЕЛОГІ́ЧНИЙ. Я слухаю мовчки, хоч мені є що заперечити. Та й Христолобенко у своїх судженнях такий непослідовний, що весь час суперечить собі (Є. Гуцало); З уривчастої, непослідовної розповіді схвильованого П'ятки Іван зрозумів, що події розгортаються швидко (П. Колесник); (Андрій:) Ти невиспана, знервована догляданням хворого і маєш право бути нелогічною (Леся Українка). — Пор. 2. безла́дний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безладний — безла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безладний — Хаотичний, неорганізований, безсистемний, АНАРХІЧНИЙ, невпорядкований; (відступ) панічний. Словник синонімів Караванського
  3. безладний — -а, -е. В якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. || В якому немає певної системи, послідовності, ритму. || Позбавлений будь-якої планомірності, організованості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безладний — БЕЗЛА́ДНИЙ, а, е. У якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. Чорне розпущене волосся безладною сіткою покриває її плечі і груди (Леся Українка); Чудова черга вмить обернулась на безладну, розлючену юрбу (В. Словник української мови у 20 томах
  5. безладний — див. нетямущий Словник синонімів Вусика
  6. безладний — Безла́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безладний — БЕЗЛА́ДНИЙ, а, е. В якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. Чорне розпущене волосся безладною сіткою покриває її плечі і груди (Л. Укр., III, 1952, 576); Перед його очима вимальовуються безладні, дивні нагромадження гір (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
  8. безладний — Безладний, -а, -е и безладній, -я, -є Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій. Словник української мови Грінченка