1. Словник української мови у 20 томах

безладний

БЕЗЛА́ДНИЙ, а, е.

У якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний.

Чорне розпущене волосся безладною сіткою покриває її плечі і груди (Леся Українка);

Чудова черга вмить обернулась на безладну, розлючену юрбу (В. Підмогильний);

Перед його очима вимальовуються безладні, дивні нагромадження гір (С. Чорнобривець);

В голові вихрилися уривки безладних і невловимих думок (В. Козаченко);

// В якому немає певної системи, послідовності, ритму.

В хаті почалася безладна метушня (З. Тулуб);

Стукіт був нервовий, безладний (М. Руденко);

// Позбавлений будь-якої планомірності, організованості.

Щось немов стид і немов острах переняло пана Трацького на вид тих паперів, німих та не збитих свідків його хаотичного та безладного господарювання (І. Франко);

Поки що вів я життя безладне, нічого не робив – і се мене мучило (М. Коцюбинський);

В глибокій сніжній ріллі просувалися безладні загони і просто юрби людей (Іван Ле);

Безладне харчування – одна з причин виникнення виразкової хвороби (з навч. літ.);

// Нерозбірливий, безвідповідальний, нестриманий (у вчинках, діях і т. ін.).

І батьки, і школа мають безупинно нагадувати сучасним підліткам-акселератам, що безладні статеві стосунки можуть мати дуже гіркі наслідки (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безладний — безла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безладний — Хаотичний, неорганізований, безсистемний, АНАРХІЧНИЙ, невпорядкований; (відступ) панічний. Словник синонімів Караванського
  3. безладний — -а, -е. В якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. || В якому немає певної системи, послідовності, ритму. || Позбавлений будь-якої планомірності, організованості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безладний — див. нетямущий Словник синонімів Вусика
  5. безладний — БЕЗЛА́ДНИЙ (про обстановку в приміщенні, нагромадження чого-небудь і т. ін. — позбавлений порядку, певного ладу), ХАОТИ́ЧНИЙ підсил. На письмовому столі біля телефонного апарата безладною купою викладена ранкова пошта (І. Словник синонімів української мови
  6. безладний — Безла́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безладний — БЕЗЛА́ДНИЙ, а, е. В якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. Чорне розпущене волосся безладною сіткою покриває її плечі і груди (Л. Укр., III, 1952, 576); Перед його очима вимальовуються безладні, дивні нагромадження гір (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
  8. безладний — Безладний, -а, -е и безладній, -я, -є Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій. Словник української мови Грінченка