безладний

безла́дний

-а, -е.

В якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний.

|| В якому немає певної системи, послідовності, ритму.

|| Позбавлений будь-якої планомірності, організованості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безладний — безла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безладний — Хаотичний, неорганізований, безсистемний, АНАРХІЧНИЙ, невпорядкований; (відступ) панічний. Словник синонімів Караванського
  3. безладний — БЕЗЛА́ДНИЙ, а, е. У якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. Чорне розпущене волосся безладною сіткою покриває її плечі і груди (Леся Українка); Чудова черга вмить обернулась на безладну, розлючену юрбу (В. Словник української мови у 20 томах
  4. безладний — див. нетямущий Словник синонімів Вусика
  5. безладний — БЕЗЛА́ДНИЙ (про обстановку в приміщенні, нагромадження чого-небудь і т. ін. — позбавлений порядку, певного ладу), ХАОТИ́ЧНИЙ підсил. На письмовому столі біля телефонного апарата безладною купою викладена ранкова пошта (І. Словник синонімів української мови
  6. безладний — Безла́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безладний — БЕЗЛА́ДНИЙ, а, е. В якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. Чорне розпущене волосся безладною сіткою покриває її плечі і груди (Л. Укр., III, 1952, 576); Перед його очима вимальовуються безладні, дивні нагромадження гір (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
  8. безладний — Безладний, -а, -е и безладній, -я, -є Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій. Словник української мови Грінченка