1. Словник української мови в 11 томах

безладний

БЕЗЛА́ДНИЙ, а, е. В якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний.

Чорне розпущене волосся безладною сіткою покриває її плечі і груди (Л. Укр., III, 1952, 576);

Перед його очима вимальовуються безладні, дивні нагромадження гір (Чорн., Визвол. земля, 1950, 195);

В голові вихрилися уривки безладних і невловимих думок (Коз., Сальвія, 1959, 106);

// В якому немає певної системи, послідовності, ритму.

В хаті почалася безладна метушня (Тулуб, Людолови, І, 1957, 140);

Стукіт був нервовий, безладний (Руд., Вітер.., 1958, 347);

// Позбавлений будь-якої планомірності, організованості.

Щось немов стид і немов острах переняло пана Трацького на вид тих паперів, німих та не збитих свідків його хаотичного та безладного господарювання (Фр., III, 1950, 75);

Поки що вів я життя безладне, нічого не робив — і се мене мучило (Коцюб., III, 1956, 409);

В глибокій сніжній ріллі просувалися безладні загони і просто юрби людей (Ле, Наливайко, 1957, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безладний — безла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безладний — Хаотичний, неорганізований, безсистемний, АНАРХІЧНИЙ, невпорядкований; (відступ) панічний. Словник синонімів Караванського
  3. безладний — -а, -е. В якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. || В якому немає певної системи, послідовності, ритму. || Позбавлений будь-якої планомірності, організованості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безладний — БЕЗЛА́ДНИЙ, а, е. У якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. Чорне розпущене волосся безладною сіткою покриває її плечі і груди (Леся Українка); Чудова черга вмить обернулась на безладну, розлючену юрбу (В. Словник української мови у 20 томах
  5. безладний — див. нетямущий Словник синонімів Вусика
  6. безладний — БЕЗЛА́ДНИЙ (про обстановку в приміщенні, нагромадження чого-небудь і т. ін. — позбавлений порядку, певного ладу), ХАОТИ́ЧНИЙ підсил. На письмовому столі біля телефонного апарата безладною купою викладена ранкова пошта (І. Словник синонімів української мови
  7. безладний — Безла́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безладний — Безладний, -а, -е и безладній, -я, -є Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій. Словник української мови Грінченка