безлистий

ГО́ЛИЙ (який не має рослинності, волосся, шерсті, пір'я, листя тощо), ОГО́ЛЕНИЙ, ГОЛІ́СІНЬКИЙ підсил., НАГИ́Й заст.; ЛИ́СИЙ, ПОЛИСІ́ЛИЙ (який не має волосся, рослинності); ПОРО́ЖНІЙ (перев. про степ); БЕЗВОЛО́СИЙ (позбавлений волосся); БЕЗШЕ́РСТИЙ (не вкритий шерстю); БЕЗПЕ́РИЙ, НЕОПЕ́РЕНИЙ (не вкритий пір'ям); БЕЗЛИ́СТИЙ (не вкритий листям). А далі розлягалось поле, рівне, сіро-зелене, голе (М. Коцюбинський); З дерев опадало листя, і високі дуби гули на вітрі оголеним гіллям (В. Кучер); Ліс теж чорний, голий-голісінький, поздіймав догори похмуре гілляччя рук (Є. Гуцало); Земля лежала ще чорна й нага (О. Кобилянська); Лиса, як коліно, голова блищала при місяці, неначе скляна (І. Нечуй-Левицький); Лисий горб; Схилами високих полисілих гір мріють в одвічному спокої смерекові ліси (П. Колесник); Комусь, не степовикові, незрозуміло, як живуть люди на голій, порожній рівнині (Ю. Яновський); Його безволосий череп.. блищав (І. Муратов); Зі смертельним жахом, іще безшерсте, як гола дитина, металося порося по подвір'ю (М. Коцюбинський); Яструб на камінь сідає, Щоб гадину діткам безперим піймать... (Д. Мордовець); Неоперене пташеня; На безлистих чорних гілочках де-не-де виблискували краплі ранкової роси (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безлистий — безли́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безлистий — -а, -е. Який не має листя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безлистий — БЕЗЛИ́СТИЙ, а, е. Який не має листя. Котючий вітер низався поміж деревом безлистим (Марко Вовчок); Схилились берези безлисті, А вітер у гаї завив (П. Грабовський); Зі стріх скапує дощівка, шумлять в саду безлисті гілляки (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. безлистий — Безли́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безлистий — БЕЗЛИ́СТИЙ, а, е. Який не має листя. Котючий вітер низався поміж деревом безлистим (Вовчок, І, 1955, 203); Схилились берези безлисті, А вітер у гаї завив (Граб., II, 1959, 414); Рідкі безлисті віти не могли як слід сховати його від ворожих очей (Шиян, Гроза.., 1956, 83). Словник української мови в 11 томах
  6. безлистий — Безлистий, -а, -е Не имѣющій листьевъ, безлистный. Садок вже безлистий. МВ. ІІ. 131. Безлиста акація. Левиц. І. 91. Словник української мови Грінченка