Словник синонімів української мови

безладно

БЕЗЛА́ДНО (без певного порядку), БЕЗСИСТЕ́МНО, НЕВПОРЯДКО́ВАНО, БЕЗТОЛКО́ВО розм., ХАОТИ́ЧНО підсил., БЕЗ ЛА́ДУ́, БЕЗ ПОРЯ́ДКУ, ЯК ЗДУ́МАЄТЬСЯ розм., ЯК ПОПА́ЛО розм., ЯК ПРИПА́ЛО розм., ЯК ПРИЙДЕ́ТЬСЯ розм.; ПЛУ́ТАНО, СУМБУ́РНО, РОЗХРИ́СТАНО розм. (без чіткості, ясності); НЕЗВ'Я́ЗНО (без послідовності). Учитель і сам розумів, що говорить плутано, безладно (С. Журахович); Стало чути істеричну клепанину оживаючих ворожих кулеметів та автоматичних гармат, безсистемно розкиданих по висотах (О. Гончар); Я добре знаю вашу (читачу) вдачу, — Стрімку, настирливу, гарячу, Що вимага боїв, подій, ..Щоб коні мчали безтолково (А. Малишко); Думок не було. Були тільки хаотично розкидані уривки відчувань, картин, спогадів (В. Собко); Тікали без ладу, куди попало, аби тільки чим скоріше добратися до свого табору або в ліс (О. Маковей); Думки помутилися, куйовдились у голові без порядку, як завірюха зимою... (Панас Мирний); — Які ж ліки підуть на користь, коли їх пити як попало! (Леся Українка); — В походах і на війні запорожці одягались як припало (О. Стороженко); І хоч далі говорила вона трохи сумбурно, проте зрозумів я (Я. Гримайло); "Що робити?" — в голові розхристано вихрила думка (В. Козаченко); — Уляна.. заговорила незв'язно, на кожному кроці підшукуючи слово (Ю. Бедзик). — Пор. 2. невла́д.

НЕВЛА́Д (не узгоджуючись із чим-небудь), НЕВПОПА́Д. Знову лейтенант Березко диригував оркестром, правда, вже трохи невлад розмахуючи руками (С. Журахович); Катеринка ніби ще більше захрипла, а бубон трахкотів невпопад... (М. Чабанівський). — Пор. безла́дно.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. безладно — безла́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. безладно — Присл. до безладний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безладно — БЕЗЛА́ДНО. Присл. до безла́дний. Цупкі покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (М. Коцюбинський); Думки безладно плутались у голові (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. безладно — Безла́дно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безладно — БЕЗЛА́ДНО. Присл. до безла́дний. Цупкі покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (Коцюб., І, 1955, 277); Думки безладно плутались у голові (Головко, II, 1957, 476); Учитель і сам розумів, що говорить плутано, безладно (Жур.  Словник української мови в 11 томах
  6. безладно — Безладно нар. Безпорядочно, въ безпорядкѣ.  Словник української мови Грінченка