безлиций
БЕЗЛИ́ЦИЙ, я, е. Який не має виразного зовнішнього вигляду, чітко окреслених характерних рис; розпливчастий, невиразний.
Безлиця в пітьмі юрба здригнулась і пішла на гуральню (Коцюб., II, 1955, 90).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗЛИ́ЦИЙ, я, е. Який не має виразного зовнішнього вигляду, чітко окреслених характерних рис; розпливчастий, невиразний.
Безлиця в пітьмі юрба здригнулась і пішла на гуральню (Коцюб., II, 1955, 90).
Словник української мови (СУМ-11)