Словник української мови у 20 томах

безлиций

БЕЗЛИ́ЦИЙ, я, е.

Який не має виразного зовнішнього вигляду, чітко окреслених характерних рис; розпливчастий, невиразний.

Безлиця в пітьмі юрба здригнулась і пішла на гуральню (М. Коцюбинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безлиций — безли́ций прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безлиций — І БЕЗЛИКИЙ невиразний, блідий, розпливчастий, неяскравий; БЕЗКРИЛИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. безлиций — -я, -е. Який не має виразного зовнішнього вигляду, чітко окреслених характерних рис; розпливчастий, невиразний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безлиций — див. безликий  Словник синонімів Вусика
  5. безлиций — БЕЗЛИ́ЦИЙ, я, е. Який не має виразного зовнішнього вигляду, чітко окреслених характерних рис; розпливчастий, невиразний. Безлиця в пітьмі юрба здригнулась і пішла на гуральню (Коцюб., II, 1955, 90).  Словник української мови в 11 томах