безоглядно

БЕЗОГЛЯ́ДНО.

1. Присл. до безогля́дний.

З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину Такої бесіди вона ще від неї не чула, так суворо, безоглядно ніколи вона не говорила (Коб., І, 1956, 93);

[Клавдія:] Зараз я думаю тільки про те, що люблю тебе безмежно, безоглядно… (Сміл., Черв. троянда, 1955, 41).

2. присл. Не оглядаючись.

— Я не гадав, що ви здатні кинути законтрактовану вами людину напризволяще, а самі безоглядно тікати (Смолич, І, 1958, 105);

Не бійся нічого, нічого, нічого, Вперед безоглядно дивись! (Мур., Піонер. слово, 1951, 42).

Значення в інших словниках

1. безоглядно — безогля́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безоглядно — 1》 Присл. до безоглядний. 2》 присл. Не оглядаючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безоглядно — БЕЗОГЛЯ́ДНО. 1. Присл. до безогля́дний. З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину, Такої бесіди вона ще від неї не чула, так суворо, безоглядно ніколи вона не говорила (О.  Словник української мови у 20 томах
4. безоглядно — див. охоче  Словник синонімів Вусика
5. безоглядно — Безо́глядно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)