безоглядно

БЕЗОГЛЯ́ДНО.

1. Присл. до безогля́дний.

З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину, Такої бесіди вона ще від неї не чула, так суворо, безоглядно ніколи вона не говорила (О. Кобилянська);

[Клавдія:] Зараз я думаю тільки про те, що люблю тебе безмежно, безоглядно... (Л. Смілянський);

Я занадто багато знав лихого про життя, щоб безоглядно любити його (В. Дрозд);

Місто безоглядно занаджує до себе молодь (В. Яворівський).

2. присл. Не оглядаючись.

– Я не гадав, що ви здатні кинути законтрактовану вами людину напризволяще, а самі безоглядно тікати (Ю. Смолич);

Не бійся нічого, нічого, нічого, Вперед безоглядно дивись! (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. безоглядно — безогля́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безоглядно — 1》 Присл. до безоглядний. 2》 присл. Не оглядаючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безоглядно — див. охоче  Словник синонімів Вусика
4. безоглядно — Безо́глядно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безоглядно — БЕЗОГЛЯ́ДНО. 1. Присл. до безогля́дний. З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину Такої бесіди вона ще від неї не чула, так суворо, безоглядно ніколи вона не говорила (Коб.  Словник української мови в 11 томах